Журек

Зима близько і хочеться густих, гарячих, наваристих зуп. Тим більше, що я дуже люблю журек і давно хотіла навчитися його готувати.

Починається все з приготування заквасу. Для цього нам потрібне житнє борошно (100 г), скоринка житнього ж хліба (в мене була "Житня насолода", дуже раджу), часник (2 зубчики), тепла кип'ячена вода (2 склянки), а також інструкція :) Все заливаємо водою, перемішуємо, накриваємо тканинкою і залишаємо на 3-5 днів. Готовність варто визначати за запахом - він має бути приємним, не кислим. Я цього не знала, тому заквас трохи перетримала. 

Коли заквас готовий, беремо 2 сушені грибочки і замочуємо у воді. До 3 склянок води додаємо лавровий лист, запашний перець, порізану цибулину та 2 зубчики часнику і доводимо до кипіння. Додаємо гриби разом з водою,в якій їх вимочували, та білу ковбасу (грамів 300) і даємо покипіти хвилин 40. Ковбасу виймаємо і ріжемо на кружальця. До зупи тим часом додаємо чайну ложку "універсальної" приправи (в мене Торчин 10 овочів) та 100 грамів нарізаного на кубики шпондера. Доводимо до кипіння, вливаємо заквас (1-2 склянки, вливаючи, раджу постійно куштувати, інакше вийде лажа, про яку нижче), додаємо майоран, сіль, перець і порізану ковбасу, забілюємо сметаною (десь півсклянки) та ще раз доводимо до кипіння. Подаємо з половинкою звареного натвердо яєчка.

А тепер про лажу: я людина, схильна довіряти рецептам, тому бухнула 2 склянки заквасу відразу і без зайвих рефлексій. І тільки потім зрозуміла, що журек виходить НЕРЕАЛЬНО кислющий :) Однак знання хімії завжди актуальні - чверть чайної ложечки соди врятувала і смачну зупу, і мою дупу :)

Рецепт з книги Ханни Шимандерської "Кухня польська", купленої за 8 злотих у книгарні з дешевими книжками на вул. Ґродзькій у Кракові :)