Діти Марти

Якщо для перекладів взагалі існує щось таке, як присвята - то цей я б хотіла присвятити українським волонтерам. 
Марта пишалася б такими дітьми. 
Переклад багато в чому вільний, адже в нього вилилася вся моя любов до теми Марти-Марії у Біблії. 

Редьярд Кіплінг 
Діти Марти 

Діти Марії клопочуться рідко - кращу частку в спадок лишив їм Бог; 
Марті ж її завдячують діти за душу й серце, повні тривог. 
І за те, що втратила раз терпіння, коли гостем в домі був Син Отця, 
Діти Марти служать нащадкам Марії без спочинку, гаяння і кінця. 



То їхній клопіт - у всі часи приймати удар, підставляти щоку, 
То їхній клопіт - дивитись за тим, щоб замок закривсь і мотор загув, 
То їхній клопіт - колеса крутити, вантажити судна і поїзди, 
Щоб могли долати Маріїні діти простір землі і плесо води. 

Вони кажуть «Вступіться з дороги» горам, «Висохніть» - кажуть потокам води, 
І незламним могутнім скелям на сором не коряться страхові висоти. 
І нехай здригнуться гори одвічні - вже готовий прихисток, щоб у нім 
Солодко спали Марії діти, спали у безтурботному сні. 

Вони Смерть саму гладять пучками пальців, що в дротах умикають і гасять життя, 
Та вона залишається вигнанцем, ось межа вогнів, її жниво - там. 
На світанку, тільки-но день настане, йдуть до неї, в стайню її жаску, 
Як вола, женуть її батогами, б’ють і орють ниву до присмерку. 

З юних літ до Віри їм не діткнутись, до кінця Спочинку не знати їм, 
Свої храми поміж чужих, забутих, зводять у безодні земних глибин, 
Щоб таємні пильнувати стежки, по яких на волю тікає вода, 
Повертати у кам’яні мішки - спрагу міст гамувати, як прийде біда. 

Не кричать вони, що Господь їх збудить перед тим, як гайки злетять з різьби, 
Що нічого страшного з ними не буде, якщо кинуть труд - вони ж не раби. 
У місцях доглянутих і привітних, на безлюдних, темних, диких кутках 
День і ніч вартують вони, щоб діти їх сестри в житті мали легкий шлях. 

На уламку скелі, на дуба сучку, що упав, коли прокладали путь, 
Ти помітиш краплю крові, яку син чи дочка Марти за це проллють. 
Жоден з них до неба не звів драбини, свідком чуда жоден із них не став - 
Лиш служив до скону, як сам, людині - непомітна служба, служба проста. 

А Марії діти блаженно сміються - бо ж на їхнім боці ангельська рать, 
Бо на них Господні Дари проллються,їм - Господня Ласка і Благодать. 
Біля Ніг посідали, щоб чути Слово і обітниць Божих бачити чин, 
Свій тягар поклали на плечі Бога - з Божих рук прийняв його Мартин син.